КУРСОВА РОБОТА Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст  ЗМІСТ Вступ 3-7 Розділ І. Жанрова специфіка історичної повісті, хронологія та основні параметри її дослідження. 8-18 1.1. Романтичний історизм в повісті 50-60-х років ХІХ століття 8-13 1.2. Вплив документалізму, філософського та пригодницького елементу у творах 70-х років ХІХ  першої чверті ХХ століття 14-18 Розділ ІІ. Поетика історичної повісті ХІХ – початку ХХ століття 19-39 2.1. Проблематика та образна система історичної повісті 19-34 2.2. Новаторські пошуки Михайла Старицького та А. Чайковського 35-39 Висновки 40-42 Використана література 43-47  ВСТУП Історична проза, поряд з іншими ділянками художньої інтерпретації історичного минулого, протягом століть залишається правдивим втіленням національного й соціоментального обличчя епох, досвіду державотворення в історії України. Вплив стильових напрямів і тенденцій літератури на творчість повістярів XIX  початку XX ст. є одним із визначних факторів, що взаємодіють з ідейно-художньою прагматикою, а відтак – жанровою специфікою творів історичної прози середнього обсягу. З'ясування результату цього впливу - завдання, що закономірно викликає науковий інтерес дослідників української літератури, починаючи з часів базового формування жанрової природи історичного епосу і закінчуючи останніми досягненнями в галузі його вивчення. Підвищення рівня наукового аналізу творів історичного повістярства, яке останнім часом відбувається із залученням новаторських точок зору, підходів та методології, спонукає до спроби зробити додатковий внесок у розв'язання питання про специфіку й головні засади жанрово-стильової єдності історичної повісті ХІХ – початку XX ст., її внесок у справу духовного виховання українського громадянства, оскільки саме повість як жанр через властивий їй спосіб художнього узагальнення найбезпосередніше впливає на формування історичної свідомості. Твори, обрані для дослідження, складають цілісний жанрово-стильовий, тематичний і образний комплекс історичної прози середнього обсягу XIX  початку XX ст. Завдання повноти наукового аналізу вітчизняної історичної повісті зумовили включення до цього комплексу й деяких творів на теми із зарубіжної історії, писаних як українською, так і російською мовами. Матеріал дослідження, особливо в підрозділах, присвячених осмисленню початкового етапу формування історичної повісті в новій українській літературі, включає також твори супутньої жанрової природи (белетризовані історичні нариси, драматичні етюди з епічною історичною фабулою як основою сюжетної конструкції і т. ін.). Враховуючи ці зауваження, обсяг досліджуваного матеріалу охоплює значну кількість текстів - Г. Квітки-Основ'яненка ("Основание Харькова", "Татарские набеги", “Головатый", "1812 год в провинции", “Предания о Гаркуше”), Марка Вовчка (“Кармелюк”, "Маруся", “Гайдамаки”, "Савва Чалый"), О. Стороженка ("Марко Проклятий"), І. Франка (“Петрії і Довбу щуки”, “Захар Беркут”), М. Старицького (“Облога Буші”, "Заклятий скарб", "Червоный дьявол", "Первые коршуны"), О. Маковея ("Ярошенко"), А. Чайковського ("За сестрою", "На уходах"), Г. Хоткевича (“Довбуш”), Є. Гребінки (“Нежинский полковник З...